Свято-Іллінський Храм!

Його історія і життя.

Зустрічаючись з бабусями і дідусями похилого віку, які народжені ще у 20-30 роках ХХ століття, ми  дізнаємось про існування на території, де ми знаходимось, прекрасного Свято-Іллінського храму, збудованого біля 200 років тому. Бувши малими діточками, бігали вони до храму зі своїми рідними.hram

Після Жовтневої революції, в роки агресивного атеїзму, у 1937 році, як і більшість православних храмів, була віддана під руйнування і наша святиня.

Збудована вона з високоякісної цегли, на якій стояло фірмове клеймо ”КлМ” і “КлЧ”, на міцному фундаменті, викладеному з гранітного каменя, на волах привезеного з річки Дніпро. Наповнювачем швів прослойкою 0,5 см використовувалась якісна глина, такій витонченості роботи позаздрять і теперішні майстри.

Після руйнування храму з його цегли у радгоспі “Дніпро” збудовано зерносховища, більшість фундаментного каменя вивезено з території. Храмові ікони і інше, забране прихожанами, переховувалось на горищах до кращих часів.

На місці всієї території висаджені дерева акації. Неподалік руйнування збудовано “Ілюзію”, де молодь проводила танці, вечорниці, розпивали пиво і воювали між собою.

На горбочку, з лівого боку храму залишилась старенька глиняна хатина-хрестилка, яка в 60-70 роках служила Святинею для прихожан. Ветерани ВВВ 1941-1945 років з складеним листом на ім’я Генсека Леоніда Брєжнєва, завітали у Москву в ЦК:

“Ми – ветерани, відстояли свою Батьківщину і перемогли у війні, щоб нас по смерті було похоронено православним обрядом, просимо відкрити Храм на БЕРЕЗАНІВЦІ, на місці зруйнованого”.

Відказати не було сенсу. Але недовго раділи віруючі, бо не всім таке сподобалось. Однієї ночі “КАМАЗом” була повалена остання радість прихожан. Історичною згадкою про будівлю залишився кам’яний пагорб у куточку парку, повз якого іде стежина для прохожих. Але святе місце пустим не буває.

Після розпаду Союзу в 90 роках і здобуттям Державної незалежності, території, на яких були зруйновані храми, передавались новоствореним Релігійним громадам. Вся храмова територія перейшла у власність Релігійної громади Свято-Іллінська. Кованим парканом загороджена певна частина її, закладений фундамент новоствореного храму, хоч дуже неякісний.

Під керівництвом владики Адріана(Старина) Іллінський храм стає основою і одним з найперших храмів Дніпропетровської Єпархії УПЦ Київського Патріархату. З його благословення побудовані стіни центральної, вівтарної частин, притвор і більша половина дзвіниці, арочне бетонне перекриття металевими фермами під дах.

14 серпня 2000 року настоятель протоієрей Євген Добрянський з кліром і парафіянами увійшли у ще незавершений храм для постійних богослужінь у ньому і прикладання всіх зусиль, щоб довершити будівництво.

З 2011 року Свято-Іллінський храм є складовою частиною Дніпропетровсько-Криворізької Єпархії, керуючим архієреєм якої є владика Симеон(Зінкевич). Його молитвою і благословенням парафія живе і звершує духовну і трудову діяльність.

Будуть зміни і доповнення інформації.

 

Hram_interrior

УПЦ КП, Дніпроптеровська Єпархія